Сценарій свята Останнього дзвінка
Діти
вишикувались на плацу.
Звучать пісні
про школу.
Лунають
позивні. Звучить шкільний вальс.
Вед.
Тріпочуть
листочком тополі,
Берізка ніжно
шелестить.
Сьогодні свято
в нашій школі:
Дзвінок
останній продзвенить.
Вед.
День прийшов до
нас барвистий,
Непростий, святковий день.
Довгожданий,
урочистий,
З сонця
зітканий, з пісень.
Вед.
Добрий день
усім школярам, вчителям, батькам та гостям.
Вітаємо Вас зі
святом останнього дзвоника!
Непомітно
спливає час: от і добігає до кінця черговий навчальний рік. Вкотре наша школа
проводжає учнів за поріг. Хлопці і дівчата звичайно радіють, адже попереду
сонячне літо і веселі канікули.
Тож усі із
нетерпінням чекають, коли продзвенить останній дзвоник. Проте, у мелодійному
дзвоні відчувається не лише радість, а смуток. Бо сьогодні ми проводжаємо у
доросле життя наших випускників.
Одинадцять років тому 1 вересня 1997 року
мами і тата привели маленьких діточок на шкільний поріг. Тоді для малечі
продзвенів найперший дзвоник. Сьогодні ж пролунає дзвоник останній.
Тож нехай і зараз на нашу урочисту лінійку
виведуть одинадцятикласників їхні батьки.
(Лучні 11 кл. шикуються на свої місця,
батьки за ними)
Вед.
Урочиста
лінійка, присвячена останньому дзвонику, оголошується відкритою!
(Лунає Гімн)
Вед.
Сьогодні у цю
хвилюючу і радісну мить до вас, шановні випускники, звертається директор школи
В.М. Беседа.
Багато вчителів було у наших випускників,
різні предмети вони вивчали.
Але була
людина, яка з’єднувала всі
ланки шкільного життя, прокладала місточки до серця кожного. І сьогодні класний
керівник звертається до своїх випускників.
(Виступ класного керівника)
Вед.
Перший учитель,
а ми звикли говорити перша вчителька, починає засів у душі маленьких школярів
того розумного, доброго і вічного, але через багато років проросте паростками і
дасть свої життєдайні плоди. Тож слово Вам, шановна Людмило Іванівно.
(Виступ першої вчительки)
Слово батькам
Вед.
Росте людина.
Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно в пам’яті як потаємне
і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе.
(Танці 1 кл., 11 кл. під муз. "Качели" )
Звучить музика
Гріга
Асоль
Я змалечку знала, що збудуться мрії.
Хай ваші здійсняться юначі надії.
До всіх хай прилинуть вітрила червоні,
Хай Грей – капітан, вам простягне долоні
Грей
Ми юності вашої світлі герої,
Бажаєм усім вам щасливої долі.
В життя вирушайте сміливо з піснями
Асоль
Червоні вітрила хай сяють над вами,
Вони допоможуть всі бурі здолати
Грей
Вперед! У життя!
Без вагань! Так тримати!
(Вручення „Червоних вітрил” першокласниками)
Вед.
Шкільні роки –
це три тисячі днів. Усі ці дні ви прокидалися ранком і поспішали знайомою
стежиною до школи. Дорогі одинадцятикласники, сьогодні може як ніколи, ви
відчуєте, що школа – ваш рідний дім, де ви провели стільки чудових років.
Зросли, стали гарними і розумними юнаками і дівчатами.
Тож вам слово.
(Виступ випускників)
1 Випускник. Сьогодні з
самого ранку якось особливо співали птахи, сонце спокійно і урочисто, не
поспішаючи сходило на синьому, якомусь напрочуд широкому небосхилі. Цей
чарівний весняний ранок ніби пророчить нам, що попереду нова сторінка життєвої
дороги. Сьогоднішній день проведе межу між нашим дитинством і самостійним
життям.
Десять років ми йшли до цієї події... Десять
років підряд кожного ранку збирав нас дзвоник під дахом цього великого нашого
спільного дому.
2 Випускник.
Рідна школо! Альма - матір! Як
багато місця займаєш ти у нашому житті. Прийшовши до твого порогу несміливими
першокласниками ми тоді цього не усвідомлювали. А ти виростила нас, викохала в
нас все найкраще. Ти дала путівку в життя, крила для польоту.
Ми покинемо
тебе, нашу другу домівку, але ти залишишся у серці назавжди такою, якою зустріла
нас у першому класі: величною, гордовитою, таємничою, окутаною духом давньої
історії. Ми бігли до школи, де повітря стало рідним, де ми почували себе
впевнено, де нашу думку завжди цінували.
3 Випускник. І ось ми
випускники. Незабаром наш пліт надійності попливе за течією, а ми будемо
змушені будувати новий. Такі закони часу. І ми маємо піти, щоб інші пішли до
першого класу, щоб інші пізнали радість прощання зі школою і сльози від того,
що ти вже не учень.
І так водночас радісно і тяжко розуміти, що
залишилось трішки.
Лише мить і ми
заберемо атестати і підемо в доросле життя і вже не буде дороги назад, тієї
давно протоптаної доріжки до школи, якою ходили спочатку маленькими,
невпевненими кроками, а тепер – впевненою дорослою ходою. Ми пронесемо ці спогади
через усе життя, але ніколи не повернемо час назад.
4 Випускник. А сьогодні ми
хочемо сказати щире спасибі нашим рідним, дорогим, мудрим наставникам та
вихователям. Чомусь тільки вас хвилювала наша успішність, здоров’я, поведінка,
мабуть більше, ніж нас самих. Диву даєшся, звідки у простих земних людей
стільки витримки, ввічливості, доброти. У нашій школі вчитель не просто
вчитель, а вихователь від Бога. Ми схиляємося доземно перед вашим терпінням,
добротою, порядністю. Ви стали нашими другими батьками, бо так само, як мама з
татом, по-батьківськи переживали за нас. Ви пробачте нам за все, що було не
так. Пробачте, як уміють пробачати батьки. Знайте, що не підведемо вас, що
постараємося стати хорошими людьми, щоб ви гордилися нами. Ми ніколи не забудемо
вас, не забудемо ваші милі обличчя, добрі серця, не забудемо те, чому ви нас навчали.
1 Випускник. Спасибі вам
наші любі батьки! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили і вірили в
наші сили.
2 Випускник. Ваші
натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного
вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.
3 Випускник. Ще мить і ми
назавжди попрощаємось зі школою.
4 Випускник. Нехай же лунає
над світом ода сонячного ранку дорослого життя, злита у цих маленьких
дзвіночках наших душ, ода юності учнів і мудрості вчителів, ода неповторної
школи, де ми провели найщасливіші миті життя...
Вед.
За роки
шкільного життя наші випускники почули понад 12 тисяч шкільних дзвінків на
уроки і перерви.
І от настала урочиста мить останнього
дзвоника. Він пролунає для вас, випускники, символізуючи ваше прощання зі
школою та дитинством.
Право надати
останній дзвоник надається...
(Дзвоник лунає на фоні записаної
фонограми)
Дзвени над
минулим
І над
прийдешнім!
Поклич востаннє
нас на урок,
Дзвени над
дитинством,
З яким
попрощались,
Веселий і
сумний,
Наш останній
дзвінок!
Вед.
На цьому
урочисту лінійку, присвячену святу останнього дзвоника оголошуємо завершеною.
(Звучить Гімн)
Вед.
Одинадцятикласників
запрошуємо на останній урок.
(Випускники виходять з лінійки під фонограму)
Що ж,
відлітайте ключем журавлиним,
У вирій життя
школа вас проводжа.
Хай вам зірниця
палає щаслива,
Наснаги бажаємо
вам і добра!
Вед.
Запрошуємо всіх
школярів на останній урок.
Немає коментарів:
Дописати коментар